患

У розширеному розумінні - "страждати від хвороби" або "серйозної неприємності чи лиха".

Він охоплює психологічну, медичну та політичну сфери, пов'язуючи внутрішню тривогу із зовнішньою шкодою.

Фоносемантична сполука:

心 (серце, душа) - семантичний компонент

串 (нанизувати; пронизувати) - фонетичний компонент

Фонетичний 串 спочатку зображує предмети, нанизані або пронизані в лінію. У поєднанні з 心 образ наштовхує на думку:

"Щось, що пронизує або проходить крізь серце".

Це яскраво передає ідею постійного занепокоєння, болю або страждання, що пронизує розум і тіло.

Семантичний розвиток

1. Психологічний сенс (первинний):

- тривога

- занепокоєння

- страждання

2. Медичний сенс:

- хвороба

- хронічна недуга

- тілесне страждання

3. Соціально-політичний сенс:

- катастрофа

- прихована небезпека

- майбутнє лихо

Таким чином, 患 завжди означає щось триваюче і загрозливе, а не одномоментну подію.

憂患 (우환) - тривога; неприємність

患者 (환자) - пацієнт; хворий

疾患 (질환) - хвороба; стан здоров'я

患難 (환난) - труднощі; лихо

隱患 (은환) - прихована небезпека

Споріднені ієрогліфи

Семантична родина (тривога та емоції):

憂 - глибока тривога, смуток

愁 - меланхолія, смуток

慮 - занепокоєння, турбота, роздуми

懼 - страх

Медицина та хвороба:

疾 - гостра хвороба

病 - хвороба

痛 - біль

Лихо та небезпека:

禍 - лихо, спричинене дією

災 - стихійне лихо

難 - труднощі, негаразди

Ключова відмінність:

患 підкреслює поточну, внутрішню загрозу

禍 / 災 підкреслюють зовнішні події

Класичні цитати:

《論語 - 學而》 (Аналекти 1.4)

「君子不患無位，患所以立；不患莫己知，求為可知也。」

"Шляхетна людина не переймається тим, що не має офіційної посади;

вона турбується про те, чи є у неї кошти, щоб вистояти. Вона не турбується про те, що її не визнають, вона прагне бути гідною визнання".

Тут 患 явно означає "турбуватися / хвилюватися".

Конфуцій перенаправляє занепокоєння із зовнішнього статусу на моральну сутність.

《孟子 - 梁惠王上》 (Мен-цзи)

「生於憂患，死於安樂。」

"Людина виживає в турботах і труднощах, а гине в комфорті і легкості".

Цей знаменитий вислів підносить 憂患 ("тривогу і страждання") до рівня моральної необхідності для зростання, особливо в управлінні.

《黃帝內經》 (Внутрішня класика Жовтого Імператора)

「百病生於氣，怒則氣上，喜則氣緩，悲則氣消，恐則氣下，寒則氣收，熱則氣泄，驚則氣亂，勞則氣耗，思則氣結。」

Хоча 患 тут не названо прямо, пізніші медичні тексти узагальнюють хворобу як "內患" - внутрішній недуг, спричинений емоційним дисбалансом, особливо тривогою (思) і занепокоєнням.

Таким чином, 患 стає технічним терміном для позначення самої хвороби, як у 患者 - пацієнт (той, хто страждає).

患 з'єднує душу і тіло. Він уособлює:

- тривогу, що пронизує серце

- хворобу як втілену тривогу

- лихо як невирішену внутрішню слабкість

Згідно з класичною думкою, щоб керувати собою чи державою, потрібно знати, про що "турбуватися", а про що ні - що робить 患 ключовим етичним поняттям, а не просто негативною емоцією.

У буддійських текстах 患 часто з'являється у таких сполученнях, як:

苦患 - страждання і нещастя

憂患 - тривога і страждання

《法華經》 (Лотосова сутра) використовує 患 метафорично для позначення земного страждання, яке зв'язує живих істот, посилюючи його екзистенційний масштаб.