禍

Фоносемантична сполука, що складається з:

示 - семантичний компонент, пов'язаний з духами, богами або долею; 咼 - фонетичний компонент, що позначає звук (화 / huò). Ієрогліф відображає уявлення про нещастя, яке, як вважалося, походить від божественних або невидимих сил, що пізніше узагальнилося до значення катастрофи або лиха.
Семантичний розвиток: - нещастя, що приписується божественним силам; - лихо або катастрофа; - причина неприємностей або шкоди.

재화 (災禍) - нещастя; лихо

화근 (禍根) - корінь лиха; причина біди

전화위복 (轉禍爲福) - "перетворити лихо на благословення"

禍 часто поєднується з 福 (фортуна) для вираження контрасту (наприклад, 禍福). Ієрогліф несе в собі сильний відтінок серйозного або доленосного нещастя, а не просто дрібної неприємності.
Споріднені ієрогліфи: 災 - лихо

厄 - нещастя

福 - благословення (часто протиставляється 禍)