福

Традиційно тлумачиться як асоціативна сполука:

示 (жертовник, ритуал) - вказує на жертвоприношення небу;

畐 (пок, повний, рясний) - на позначення добре підготовленої жертовної посудини, наповненої приношеннями.

Разом вони означають "через ритуальні жертвоприношення з неба даруються благословення та удача".

Оскільки правобічний елемент 畐 (пок, повний) також забезпечує звук, деякі вчені аналізують його як фоносемантичну сполуку. Його також вважають етимологічно пов'язаним з 富 (пу, багатство).

Семантичний діапазон:

- благословення, фортуна - божественна прихильність або удача.

- щастя, процвітання - як у 幸福 (행복, щастя).

- добра прикмета - сприятливий знак.

Він став універсальним східноазійським ієрогліфом для позначення удачі, щастя і процвітання, глибоко вкоренившись у культурних практиках від звичаїв Весняного свята до традицій давання імен в Китаї, Кореї, Японії та В'єтнамі.

행복 (幸福) - щастя

복록 (福祿) - благословення та винагорода

축복 (祝福) - благословення

복 (福) також використовується в іменах, хоча в сучасній Кореї це вважається старомодним.

Культурні нотатки:

Кажани як символи удачі: Китайською мовою кажан - це 蝙蝠 (biānfú), де 蝠 (fú) є омофоном 福. Таким чином, кажани символізують удачу, часто з'являючись у китайському мистецтві.

Перевернутий 福 (倒福): Поширений новорічний звичай у Китаї. "Догори ногами" 倒 (дао) звучить так само, як "прибути" 到 (дао), створюючи каламбур "фортуна прибула".

Варіації вимови: У мандаринській мові 福 - це fú, але в кантонській і хакка воно все ще вимовляється із закінченням -k (fuk), зберігаючи середньокитайський вхідний тон (入聲).

Сучасне сприйняття: У Кореї 福 як елемент імені вважається старомодним. На противагу цьому, в китайськомовному світі він залишається популярним в особистих іменах і декоративній каліграфії.

Жартівлива помилка: Оскільки fuk в кантонській мові звучить подібно до англійського лайливого слова, 福 іноді ненавмисно висміюється в англомовних контекстах.