禮

Початкова форма 禮 - 豊, яку слід відрізняти від 豐 (pung, рясний). Шовень цзєцзи вже розрізняє їх. 豊 - це не спрощення 豐, а окремий ієрогліф.

У написах на ворожильних кістках (甲骨文): 豊 зображував ритуальну посудину - 豆 (ритуальний контейнер для їжі) з двома шматочками 玉 (нефриту), розміщеними на ній, що символізували підношення для обрядів предків. Отже, його первісне значення - посудина для жертвоприношень.

Пізніше до нього додали радикал 示 (вівтар, ритуал), щоб підкреслити його ритуальне значення, утворивши 禮.

Таким чином, 禮 стало означати ритуал, церемонію, пристойність.

Семантичний діапазон:

- ритуал, церемонія - формальні обряди в релігії, поклоніння предкам або державні церемонії.

- пристойність, етикет - манери та належна поведінка, особливо конфуціанська 礼.

- система соціального порядку - ширша моральна та культурна система, що регулює взаємодію.

Він стосується системи обрядів і пристойності в соціальному та релігійному житті, як у 예도 (禮道, шлях ритуалу) та 예절 (禮節, етикет).

У корейській мові 례 / 예 (禮) є фундаментальним ієрогліфом у конфуціанській лексиці:

예절 (禮節) - етикет, манери

예의 (禮儀) - ввічливість, церемоніальна форма

예도 (禮道) - шлях благопристойності, конфуціанський ритуальний порядок

혼례 (婚禮) - весільна церемонія

장례 (葬禮) - похоронний обряд

У конфуціанстві 禮 є однією з п'яти констант (五常), поряд з 仁 (доброзичливість), 義 (праведність), 智 (мудрість) і 信 (віра). Він представляє моральний принцип належної поведінки як у приватному, так і в суспільному житті.

У християнському контексті 禮 використовується для позначення літургії та таїнства (наприклад, 洗禮 «хрещення», 聖禮 «святе таїнство»). У той час як конфуціанство підкреслює 禮 як соціальний та етичний порядок, християнство переорієнтовує його на божественне поклоніння — практики, встановлені Христом, які передають благодать і структурують життя Церкви.

Через 두음 법칙 (правило початкового звуку) китайсько-корейське читання 례 часто змінюється на 예 в сучасній корейській мові (наприклад, 예절 замість 례절). Однак, основне ханча залишається незмінним.

У Кореї імена, що закінчуються на -례, вважаються старомодними, але форма на -예 (через зміну звучання) залишається поширеною.

𡅏, 𡓾, 𡤠, 𢹿, 𣠲, 𧕬, 𨰋