豐

Оригінальний ієрогліф це 豐.

В написах на ворожильних кістках він зображував:

豆 - ритуальна посудина з рослинними елементами (木-подібна форма), розміщеними над нею.

Ця піктограма символізувала зерно, що наповнює ритуальну посудину - візуальне представлення достатку та врожаю.

Таким чином, первісне значення було "рясний" або "щедрий".

З часом 豊 став широко використовуваною варіативною формою (особливо в Кореї та Японії).

У корейських топонімах надзвичайно поширений 豊, що відображає історичну сільськогосподарську культуру Кореї.

풍년 (豊年) - хороший урожай

풍성 (豊盛) - достаток

풍요 (豊饒) - багатство; процвітання

풍부 (豊富) - рясний

Оскільки Корея історично була сільськогосподарським суспільством, 豊 часто з'являється в:

- географічних назвах;

- назвах сіл;

- регіональних назвах.

Він з'являється частіше, ніж 風, коли звук "풍" використовується в географічних назвах.

豊 підкреслює природний достаток і повноту, особливо в сільському господарстві.

Семантичні відмінності:

富 - багатство (фінансове)

饒 - родючий; багатий (ґрунт або ресурси)

盛 - квітучий; процвітаючий

Важлива відмінність 豊 від 豐:

Хоча 豊 зазвичай розглядається як варіант 豐, спочатку це були різні ієрогліфи.

豐 - достаток, повнота;

豊 - давня форма 禮 (ритуал), що позначає ритуальну посудину.

Шоувень цзєцзи (說文解字) розглядає 豐 і 豊 окремо.

Сьогодні:

Тайвань та Гонконг використовують 豐.

Корея та Японія зазвичай використовують 豊.

Континентальний Китай використовує 丰.

Розбіжність між 豊 та 豐 є історично значущою, але в сучасному вжитку значною мірою нейтралізована.