風

Спочатку 風 писалося як 鳳, що стосувалося фенікса (봉황). З часом, однак, з цим ієрогліф почали асоціювати значення "вітер".

Зрештою, поняття вітру відокремилося і стало позначатися власним окремим ієрогліфом: 風.

У класичному словнику Шовень цзєцзи (説文解字 shuōwén jiězì), заснованому на письмі печатки, зображення ієрогліфа аналізувалося як таке, що має: 虫 (벌레 훼) як семантичний компонент і 凡 (무릇 범) як фонетичний (성부).

Він інтерпретував ієрогліф наступним чином:

"Коли дме вітер і викликає рух, з'являються комахи. Комахи перетворюються і набувають форми через вісім днів".

Зараз зрозуміло, що це пояснення є хибним тлумаченням справжньої етимології ієрогліфа.

Уособлює не лише вітер у прямому значенні, але й з'являється у таких словах, як:

風俗 (풍속) - звичаї, суспільні традиції

風景 (풍경) - пейзаж, ландшафт

Таким чином, ієрогліф може поширюватися на значення, пов'язані з атмосферою, стилем або природним оточенням, залежно від контексту.