香

У сучасному вигляді ієрогліф 香(향) - це складна ідеограма, утворена шляхом комбінування:

禾 (화) - означає "зерно" або "рисова рослина"

日 (일) - означає "сонце" або "день"

Але згідно з аналізом ієрогліфа у ворожильних кістках (甲骨文, jiǎgǔwén), більш рання форма складалася з символу, пов'язаного із зерном, з будь-яким із них:

口 (입 구) - зображує рот

甘 (달 감) - означає "солодкий"

Це візуальне поєднання виражало ідею смаку або аромату, який виникає при триманні зерна в роті, що призвело до його асоціації зі значенням "пахощів" або "аромату".

У Шовень цзєцзи (説文解字 shuōwén jiězì) ієрогліф інтерпретується по-іншому:

Він аналізує 香 як сполуку 黍 (기장 서, просо) і 甘 (солодкість), зберігаючи ідею солодкого зерна.

Яскравим прикладом є "гамджу" (감주, 酏) - солодкий ферментований напій з клейкого проса, який згадується навіть у "Чжоулі" (周禮, "Обряди Чжоу"), давньому китайському ритуальному тексті.

Як іменник, 香 зазвичай відноситься до двох основних понять:

1. Пахощі, що використовуються в ритуалах або церемоніях (наприклад, в обрядах предків);

2. Ароматична енергія або аромат, що сприймається через ніс.

У старих формах корейської мови, аж до сучасного періоду, 香 іноді розуміли як "пряний запах" (고소할 향). Однак семантичний діапазон "고소하다" (горіховий, пікантний) з того часу звузився, тому це вживання зникло в сучасній корейській мові.

Він означає запах чогось запашного, і використовується в більшості випадків, коли йдеться про ароматичні запахи або приємні запахи, особливо в таких словах, як:

향기 (香氣) - пахощі, аромат

향수 (香水) - парфуми

향신료 (香辛料) - спеції

향내 (香) - аромат або запах (зазвичай приємний)

Коротше кажучи, якщо щось видає приємний запах, то майже завжди використовується цей ієрогліф.