神
- дух, божество, божественна істота;
Етимологія
Фоносемантичне сполучення, складається з:
示 (вівтар; божественний прояв) - семантичний компонент, що представляє вівтар для підношень духам, вказує на зв'язок з ритуалом або духовною силою;
申 (блискавка) - фонетичний компонент, що забезпечує вимову "shen / sin" і символізує зв'язок між божественними силами та надприродними явищами, такими як грім і блискавка. Використовується для позначення богів, духів, привидів і навіть "духовних" якостей у людях.
Таким чином, 神 спочатку означав "духовну або божественну істоту, пов'язану з ритуальним поклонінням".
Історія розвитку ієрогліфа:
Початково 申 - це піктограма, що представляє блискавку.
У давнину грім і блискавка - гучні, блискавичні, супроводжувані бурями - вважалися жахливими і пов'язувалися з надприродними силами.
Через цю асоціацію 申 став означати "дух" або "божественна сила".
Пізніше, коли 申 почали запозичувати для інших значень, переписувачі додали 示 ("вівтарний" радикал, що позначає речі, пов'язані з богами та ритуалами).
Таким чином, 神 стало одночасно фоносемантичним ієрогліфом (звук від 申, значення від 示) і складною ідеограмою (поєднуючи значення блискавки/божества + ритуал).
Семантичний розвиток:
- божество або бог;
- дух предків;
- надприродна сила;
- психічна життєздатність або свідомість;
- виняткова або надзвичайна якість.
Використання у корейській мові
Надзвичайно продуктивний в релігійно-філософській лексиці.
귀신 (鬼神) - привид; дух
정신 (精神) - дух; розум
신성 (神聖) - священний
신앙 (信仰) - віра
Додаткові примітки
神 зазвичай позначає могутню духовну істоту, якій часто поклоняються.
У східноазійських мовах 神 має ширше значення, ніж західне "бог" (God, Deus). Він відноситься не лише до верховних божеств, але й до духів, привидів і людської душі/духу (наприклад, 精神 "душа, дух").
У класичних текстах 神 може позначати як доброзичливі, так і нейтральні духовні сили.
У східноазійській космології 神 часто означає тонку, невидиму енергію.
У сучасному вживанні 精神 змістило значення в бік душі або психологічного стану.
Пов'язані ієрогліфи:
鬼 - привид
靈 - дух
祀 - жертвувати
祈 - молитися
福 - благословення
神 - божественна або духовна сила.
Слова, які походять від ієрогліфа 神
- 귀신(鬼神)–привид; дух; божество; бог; демон; кричуще вдягнений; зацикленість
- 말초 신경(末梢神經)–периферичний нерв
- 무신론(無神論)–атеїзм
- 무신론자(無神論者)–атеїст
- 범신론(汎神論)–пантеїзм
- 신(神)–бог; божество
- 신경(神經)–нерв; нерви
- 신경계(神經系)–нервова система
- 신기(神技)–досконала майстерність; божественна майстерність
- 신령(神靈)–бог; божество
- 신비(神祕)–таємниця
- 신선(神仙)–відлюдник
- 신성(神聖)–бути священним; бути святим
- 신성하다(神聖하다)–святий
- 신약(神藥)–чудодійний препарат; чудодійні ліки
- 신주(神主)–меморіальна табличка; табличка предків
- 신학(神學)–теологія; богослов'я
- 신학자(神學者)–богослов; теолог
- 신화(神話)–міф; міфологія; легенда
- 여신(女神)–богиня; жіноче божество
- 유신론(有神論)–теїзм
- 잡신(雜神)–різні злі духи; дрібні демони
- 정신(精神)–дух; душа; розум; філософія
- 정신과(精神科)–психіатрія; кафедра психіатрії
- 정신문명(精神文明)–духовна цивілізація
- 제정신(제精神)–здоровий глузд
- 중추 신경(中樞神經)–центральна нервова система
- 戈火中田中 (IFLWL)
- ⿰ 礻 申 (G H T J V)
- ⿰ 示 申 (K)