肺

Фоносемантична сполука, що складається з:

肉 (고기 육) - семантичний компонент, що позначає тіло або плоть, використовується в анатомічних термінах.

巿 (슬갑 불) - фонетичний компонент, що забезпечує звук 폐.

У Шовень цзєцзи (說文解字) Сюй Шень дає таке визначення:

「肺，氣府也。从肉巿聲。」

"肺 - це сховище ци (氣); складається з 肉 (плоть) і звуку 巿".

Таким чином, форма належить до анатомічного класу ієрогліфів, що починаються з радикала 肉 (⺼) і позначають внутрішні органи (наприклад, 心, 肝, 腎, 脾 тощо).

Правий компонент 巿 має лише фонетичне значення, але його схожість з 市 (ринок) призводить до частої плутанини на письмі, що є предметом застережень в експертизі та каліграфії.

肺 (허파) - легеня

肺臟 (폐장) - легені (як орган)

肺炎 (폐렴) - пневмонія

肺氣 (폐기) - легенева енергія; дихання

肺病 (폐병) - хвороба легенів; туберкульоз

肺癌 (폐암) - рак легенів

氣肺 (기폐) - емфізема (колапс легень)

肺活量 (폐활량) - життєва ємність легень

心肺 (심폐) - серце та легені

У традиційній китайській медицині 肺 вважається органом, що керує ци (氣) і рухом дихання.

У Хуан-ді нейцзін Ліншу Сувень, Великому трактаті про відповідність Інь і Ян (黃帝內經-素問-陰陽應象大論) йдеться про це:

「肺者，氣之本，魄之處也。」

"Легені - це корінь ци і місце перебування тілесної душі (魄)".

Вони описуються як делікатний віскус (嬌臟), на який легко впливають сухість, холод і горе - звідси емоційна відповідність 肺 зі скорботою (悲).

У фізіологічній теорії 肺 керує диханням, регулює проходження води і контролює шкіру та волосся.

Термін 허파 в корейській мові є суто місцевим, проте китайсько-корейський термін 폐(肺) з'являється в усіх технічних, медичних та академічних контекстах.

У Північній Кореї він вимовляється як 페, як у 페렴 (пневмонія), аналогічно до діалектного чергування, що спостерігається в таких словах, як 몌(袂), що вимовляється як 메.

Таким чином, 肺 позначає більше, ніж просто орган: він представляє ворота дихання і життєвої сили, місце зустрічі фізичного і духовного потоків життя - місце, де небесне повітря стає духом тіла.

Каліграфічно правий компонент має писатися як 巿 (4 штрихи), а не 市 (5 штрихів) - традиційне розрізнення, що зберігається в класичній орфографії.