肥

Фоносемантична сполука:

肉 ("плоть, тіло") - семантичний компонент.

巴 (bā) - фонетичний компонент, що дав ранній звук bjə, який призвів до пізніших вимов bí (корейська 비), féi (мандаринська).

Спочатку цей ієрогліф означав пухку плоть, потім поширився на значення, пов'язані з родючістю, багатством або достатком.

Тіло та зовнішність:

비만 (肥滿) - ожиріння

비대 (肥大) - огрядність; збільшення

비후 (肥厚) - потовщення (медичне, фізіологічне)

Сільське господарство / природа:

비료 (肥料) - добриво, гній

비옥 (肥沃) - родючий, багатий (ґрунт)

비전 (肥田) - родюче поле

Образний / ідіоматичний:

비장 (肥腸) - буквально "товстий кишечник", переносно - багата їжа

비익 (肥益) - збагачувати, приносити користь

У давніх контекстах 肥 міг означати "легковажно нехтувати", похідне від "тонкий / незначний". Це значення здебільшого зникло в сучасній китайській мові, але залишилося в класичній літературі.

Ієрогліф 肥 утворює семантичний кластер з 腫 (набряклий), 胖 (товстий), 朕 (набряклий / королівський), всі під радикалом 肉.

Класичні цитати:

《廣雅-釋詁》 (Гуанья)

「肥，腴也。」

"肥 означає "багатий, пухкий, вгодований".

《詩經-周南-關雎》 (Книга пісень)

「參差荇菜，左右流之，左右采之，左右芼之，左右芼之，左右肥之。」

"Водні рослини ростуть нерівномірно, виривайте їх з обох боків, вибирайте їх з обох боків, мийте їх з обох боків і збагачуйте їх".

Тут 肥 означає "збагачувати / робити багатим".

《孟子-梁惠王上》 (Мен-цзи)

「牛羊肥。」

"Велика рогата худоба і вівці вгодовані."

《後漢書-梁鴻傳》 (Книга пізньої династії Хань)

「不肥其家。」

"Він не збагатив свій дім".