眠

Фоносемантична сполука, що складається з:

目 (око) - семантичний компонент, вказує на стан очей, особливо заплющення або втрату активного сприйняття;

民 (люди) - фонетичний компонент, передає звук "myeon / mián".

Структура прямо передає заплющені або неактивні очі, що породжує значення "спати".

Первинне значення 眠 - природний сон, відмінний від відпочинку чи лежання.

Значення розширилося від тілесного стану до ширших сфер:

- фізіологічний сон - засинання, перебування у стані сну;

- тимчасова бездіяльність - сплячий, неактивний стан;

- метафорична тупість - відсутність пильності чи усвідомлення.

Це віддзеркалює загальне концептуальне мапування: заплющені очі → призупинена активність.

Сон і фізіологія:

수면 (睡眠) - сон

불면 (不眠) - безсоння

면하다 (眠하다) - спати (класичний стиль)

Образний / розширений:

면중 (眠中) - уві сні

면면 (眠眠) - сонний; напівсонний (літературне)

眠 зосереджується на стані сну, а не на самому процесі лягання:

臥 - лягати

休 - відпочивати

Часто вживається в парі з 覺 (пробуджувати), утворюючи природну опозицію сон-неспання.

Пов'язані ієрогліфи:

睡 - спати (загальне/стандартне)

覺 - пробудження; усвідомлення

夢 - сон

休 - відпочинок

臥 - лежати

Серед них 眠 репрезентує фізіологічний стан сну, особливо перехід у нього.

У корейському академічному сленгу ієрогліф 眠 жартома використовується в 眠事訴訟法 ("цивільне процесуальне право, що викликає сон"), каламбурі на 民事訴訟法, що відображає репутацію курсу як нудного і снодійного.

Ця гра слів експлуатує візуальну схожість 民 і 眠 (додаючи 目 "око"), посилюючи семантичний зв'язок із сонливістю.

Таке використання підкреслює, як графічна структура впливає на мнемонічний гумор.

Класичне / літературне вживання:

長夜不眠 - "Довга ніч без сну"

眠中不覺 - "Заснув і нічого не усвідомлює"