眩

Фоно-семантична сполука:

目 - око (семантичний компонент)

玄 - темний, таємничий (фонетичний компонент)

Ієрогліф спочатку описував порушення зору очей, особливо коли світло і темрява інтерферують, викликаючи запаморочення або зорову плутанину. З цього фізичного відчуття згодом розвинулися абстрактні значення, такі як розумова розгубленість або введення в оману.

현기증 (眩氣症) - запаморочення; вертиго

현혹되다 (眩惑되다) - бути засліпленим; бути введеним в оману

눈이 현하다 (目眩하다) - відчувати запаморочення; мати нечіткий зір

현란하다 (眩亂하다) - сліпучий; заплутаний; ефектний

眩 поєднує фізичні відчуття та психічний стан. Він ілюструє загальну семантичну схему китайських ієрогліфів:

тілесне сприйняття → психологічний стан

Присутність 目 (око) міцно закріплює значення, пов'язане з візуальним досвідом.

Споріднені ієрогліфи:

眩 - запаморочення; засліплення

暈 - ореол; запаморочення (пов'язане із запамороченням, викликаним світлом)

惑 - плутанина (ментальне розширення)

迷 - губитися (когнітивна плутанина)

У класичній китайській мові 眩 часто з'являється в описах:

- раптового запаморочення

- приголомшливої яскравісті

- плутанини, викликаної ілюзією або обманом