爛

Фоносемантична сполука:

火 (вогонь) - семантичний компонент, вказує на вогонь, горіння, тепло;

闌 (란) - фонетичний компонент.

Первісно 爛 описував щось інтенсивно палаюче, яскраво сяюче.

Семантична еволюція:

- палаючий яскраво;

- променистий / блискучий;

- пересмажений (через вогонь);

- зіпсований / гнилий;

- страшний / жахливий.

찬란 (燦爛) - блискучий, чудовий

부패 (腐爛) - занепад, гниття

爛 показує, як значення може інвертуватися:

вогонь → блиск;

надлишок вогню → руйнування.

Він ілюструє, як інтенсивність може змінюватися від сяйва до руїни.

Яскравий приклад історичної семантичної зміни.

Споріднені ієрогліфи:

燦 - блискучий, сліпучий

明 - яскравий; ясний

光 — світло; сяйво

腐 — гнити; розпад

熟 - приготований; стиглий

焦 - спалений, обпалений