上

Ранні форми показують довгу горизонтальну лінію (一, земля) з коротшою рискою або крапкою над нею, що позначає "те, що вище".

З часом форма стандартизувалася в 上. Це природний аналог 下 ("нижче").

Семантичний діапазон:

- над, поверх (위, 상단);

- підніматися (오르다, 올라가다);

- вищий, вищий за статусом, попередній за порядком (우위, 상급, 상위);

- початок, колишній, попередній (처음, 지난);

- використовується як префікс у складних словах (上級, 上等);

上下 (상하) - вгору і вниз; вищий і нижчий

上品 (상품) - вищої якості

上手 (상수) - вправна людина

上京 (상경) - їхати до столиці

上帝 (상제) - Бог, верховне божество

以上 (이상) - над, понад; "це все"

上善若水 (상선약수) - "Найвища доброта подібна до води" (Дао де цзін)

У конфуціанській думці 上 часто позначає правителя, владу або морально вищу позицію, на відміну від 下, народу або підлеглих. Фраза 上下有序 ("між верхами і низами є порядок") відображає конфуціанське бачення добре впорядкованої ієрархії.

У даосизмі 上 є амбівалентним - хоча "високий" статус може означати честь, Лаоцзи часто підкреслює, що справді великий (上善) нагадує воду, яка прагне до найнижчих місць. Таким чином, даоська мудрість часто підриває звичайне прагнення до "вищого".

上 перегукується з християнським образом Бога як Всевишнього (Псалом 57:2) і Неба як "вгорі". Вознесіння Христа (升天) займає центральне місце в християнській вірі, символізуючи піднесення після смирення. Проте, згідно з християнським парадоксом, справжнє піднесення (上) приходить лише через смирення (下): "Хто бо підноситься, буде понижений, хто ж понижується, той піднесеться" (Матвія 23:12). Таким чином, 上 і 下 разом втілюють ритм сходження і піднесення в християнському богослов'ї.