恭

Фоносемантична сполука, що складається з:

心 (серце) - семантичний компонент, що вказує на внутрішнє ставлення або емоцію

共 (разом; ділитися) - фонетичний компонент і семантичне підсилення

Первісне значення передає серце, яке тримається разом, стримане і правильно вирівняне, що вказує на контрольовану поведінку, смиренність і шанобливе ставлення до інших.

Основні значення:

- шанобливий

- чемний; ввічливий

- шанобливий; поважний

- виявляти повагу у ставленні та поведінці

공손 (恭遜) - ввічливий; скромний і шанобливий

공경 (恭敬) - благоговіння; глибока повага

공례 (恭禮) - шанобливі обряди

근공 (謹恭) - обережний і шанобливий

恭 означає внутрішню стриманість і шанобливість, виражену через контрольовану поведінку.

На відміну від ввічливої поведінки, яка є лише зовнішньою, 恭 підкреслює:

- внутрішнє ставлення (心)

- смиренність

- повагу, що ґрунтується на самодисципліні

У конфуціанській думці 恭 - це моральна позиція, а не соціальна поведінка.

Споріднені ієрогліфи:

敬 - благоговіння; повага

遜 / 巽 - смиренність; поступливість

禮 / 礼 - ритуальна пристойність

謹 - обережний; шанобливий

讓 / 譲 - поступатися; відкладати

Класичні цитати:

Аналекти (論語 8.2)

「恭而無禮則勞」

"Ввічливість без пристойності – це лише тяжка праця.".

Цей уривок показує, що 恭 має бути збалансований з 禮 (дотриманням ритуалу), щоб бути доброчесним.

Книга обрядів (禮記)

「恭近於禮」

"Благоговіння наближає людину до пристойності".

Тут 恭 представлене як внутрішня моральна позиція, що підтримує правильну зовнішню поведінку.

У буддійських текстах 恭 часто зустрічається у таких виразах, як:

恭敬合掌 - шанобливе з'єднання долонь

恭敬供養 - благоговійне підношення

У цьому контексті 恭 підкреслює смиренність перед Дхармою і Буддою, а не соціальною ієрархією.