恨

Фоно-семантична сполука:

心 (серце, душа) - семантичний, що вказує на емоції та внутрішні переживання;

艮 (ген, одна з восьми триграм; тут фонетична) - забезпечує звучання.

Спочатку означало тривале почуття горя або незадоволення, що живе в серці, пізніше розширилося до жалю та образи.

Семантичний діапазон:

- глибока скорбота, тривале горе (хан, унікальне корейське культурне поняття);

- образа, злість, гіркота;

- жаль, каяття за минулі вчинки;

- емоційний біль, пов'язаний з несправедливістю, нездійсненими бажаннями або розлукою.

遺恨 (유한) - тривалий жаль

深恨 (심한) - глибока образа

痛恨 (통한) - гірке горе

悔恨 (회한) - каяття, розкаяння

千載恨 (천재한) - вічна скорбота, "жаль тривалістю в тисячу років"

У корейській культурі хан (恨) має глибоке значення: колективне відчуття невирішеного горя, несправедливості чи туги, що часто розглядається як визначальний аспект емоційної ідентичності корейців.

У конфуціанських текстах 恨 може також означати докори сумління або моральний жаль, пов'язаний із самоаналізом та етичним вихованням.

У літературі та поезії 恨 часто передає теми трагічного кохання, нездійсненого бажання або національної скорботи.