恩

Фоно-семантична сполука:

心 (серце, душа) - семантичний, вказує на почуття вдячності та доброзичливості.

因 (причина, основа; фонетична) - забезпечує звучання.

Первісно ієрогліф виражав сердечне почуття боргу або отриманої доброти.

Семантичний діапазон:

- милість, прихильність, доброта, доброзичливість;

- благодіяння, отримане від батьків, правителів або неба;

- вдячність, борг, моральний обов'язок віддячити за доброту;

- переносне: глибокий емоційний зв'язок або почуття обов'язку, що випливає з доброчинності.

恩惠 (은혜) - прихильність, доброта, милість

感恩 (감은) - вдячність, подяка

恩人 (은인) - благодійник, рятівник

恩愛 (은애) - глибока прихильність, ніжна любов

報恩 (보은) - відплатити за доброту, віддячити за милість

У конфуціанській етиці 恩 посідає центральне місце в синівській шанобливості (孝): треба повернути 恩 батькам і предкам.

У буддистському контексті воно часто означає вдячність Будді, Дхармі та Сангхі, а також "Чотирьом Великим Милостям" (四恩) - доброті батьків, живих істот, правителів та Трьом Цінностям.

恩 часто з'являється в історичних та літературних текстах на позначення милості правителя або імператорської прихильності.