諸

Фоно-семантична сполука складається з:

言 (мовлення) - семантичний компонент, що стосується мовлення або мови;

者 - фонетичний елемент, що забезпечує вимову "je / zhu".

Спочатку ієрогліф функціонував у класичній китайській мові як демонстративний маркер множини зі значенням

"різні ..."

"всі ті ..."

Семантичний розвиток:

- різноманітний; множинний;

- всі; спільно;

- граматичне скорочення (之於).

제군 (諸君) - панове; ви всі

제국 (諸國) - різні країни

제문제 (諸問題) - різні проблеми

부저실행 (付諸實行) - приводити в дію

При використанні як скорочення читається як 저.

諸 підкреслює множинність як групу "різних", а не строго "всіх без винятку".

Споріднені символи:

者 - номіналізатор; "той, хто"

皆 - весь

衆 - безліч

各 - кожен

之 - класичний присвійний / об'єктний маркер

Серед них 諸 унікально поєднує в собі множинність + класичну граматичну функцію.

У класичній китайській мові 諸 часто виконував роль:

Вказівний спосіб у множині

諸侯 - різні феодали

諸子 - різні майстри (філософи)

Скорочення 之於 (еквівалентно "з / на / в / до")

付諸實行 - "застосовувати на практиці"

(付之於實行 → 付諸實行)

Таким чином, 諸 може функціонувати як:

- маркер множини ("всі, різні")

- граматичного скорочення ("до нього, туди").

Класичне вживання:

諸侯 - різні феодали

諸子百家 - сто філософських шкіл

付諸東流 - "дозволити чомусь зникнути"

Кодуються дві форми:

諸 (U+8AF8) - стандартна форма без крапки всередині 者.

諸 (U+FA22) - варіантна форма з крапкою всередині 者 (рідко виділяється в сучасних шрифтах).