之

(класичний) займенник третьої особи: "його / її / їх"

(класична) частка: маркер родового відмінка "з", підрядне або номінуюче/зв'язуюче слово

Початково піктографічний, згодом став семантичним запозиченням.

У ранніх написах 之 з'являється як 㞢, показуючи форму ноги (止) з додатковим штрихом, що символізує рух або просування вперед.

Деякі дослідники інтерпретують його як похідне від 止 ("зупинитися / стопа"), де додана лінія 一 означає "рухатися".

Він також міг об'єднати дві початково різні морфеми:

- йти (дієслово),

- займенник третьої особи (він / вона).

Таким чином, ієрогліф функціонував і як дієслово, що означає "йти", і як граматичний маркер або займенник, починаючи з ранньої класичної китайської мови.

Коли використовується як радикал або компонент, 之 рідко з'являється повністю. Замість цього він перетворюється на похідні від 㞢, такі як ⺧, 土 або 士, залежно від структури сполуки.

Історичні форми:

Написи на ворожильних кістках (甲骨文): стилізована стопа з коротким рухом, що нагадує штрих.

Бронзове письмо (金文): більш лінеаризоване, використовується як взаємозамінне з 㞢.

Письмо печатки (小篆): стандартизоване до плавної форми, що нагадує сучасне 之.

Основні функції в класичній китайській мові:

1. Дієслово - "йти, продовжувати"

之南之北。 — "Він іде на південь і на північ - безцільно блукає".

孟子之平陸。 — "Мен-цзи пішов до Пінлу".

2. Займенник третьої особи - "він / вона / вони"

學而時習之。 — "Вивчати і постійно перевіряти його". (Аналекти 1:1)

子貢問曰:「孔文子何以謂之文也。 — "Цзигун запитав: "Чому Конг Веньцзи отримав посмертний титул Вень?"

佰牛有疾, 子問之。自牖執其手, 曰:「亡之, 命矣夫！」

"Коли Бай Ніу захворів, Конфуцій пішов провідати його, простягнув йому руку через вікно і сказав: "Його більше немає - така доля".

3. Предикатний маркер - позначає або повторює дію для ритму

左之右之。 — "Повертається наліво і направо, як йому заманеться".

手之舞之，足之蹈之。 — "Його руки танцюють, а ноги тупотять". (Книга обрядів, 乐记)

4. Проксимальні демонстративні - "цей / такий"

之二蟲又何知。 — "Що знають ці дві комахи?" (Чжуан-цзи 1)

之子于歸，宜其室家。 — "Ця дівчина виходить заміж - нехай буде благословенна її родина". (Книга пісень, 周南-桃夭)

5. Граматична частка

Родовий / атрибутивний ("з")

漁夫之利 - "здобич рибалки"

黃巢之亂 - "повстання Хуан Чао"

十分之一 - "одна десята"

Прикметниковий сполучник ("~тобто...")

蚓無爪牙之利，筋骨之强。 — "У дощового черв'яка немає ні гострих кігтів, ні міцних кісток".

Маркер об'єктно-предикатної інверсії

何罪之有。 — "Який тут злочин?"

德之不修、學之不講、聞義不能徒、不善不能改，是吾憂也。 — "Не плекаю чесноти, не вчуся, не дотримуюся праведності, не виправляю недоліків - ось мої турботи". (Аналекти 7:3)

Речення-внутрішній маркер / підрядне речення

人性之善也，猶水之就下也。 — "Доброта людської природи подібна до того, як вода прагне текти вниз". (Мен-цзи, 6А)

說之，故言之；言之不足，故長言之；長言之不足，故嗟嘆之；嗟嘆之不足，故不知手之舞之足之蹈之也。

"Він радіє і тому говорить; коли йому не вистачає слів, він розширює їх; коли і цього не вистачає, він зітхає; коли і зітхання не допомагає, він не знає, що його руки танцюють, а ноги тупотять". (Книга Музики, 樂記)

Лінгвістичні та культурні нотатки:

У ідіомах з чотирьох ієрогліфів 之 часто з'являється в третій позиції: схема A B 之 C. Наприклад, 物極之反 ("коли речі досягають своєї крайності, вони повертаються назад").

В японській мові 之 відповідає частці の, що має те саме відношення "з".

У корейській мові ієрогліф зберегігся переважно в класичних цитатах або сталих ідіомах.

У каліграфії та скорописі форму 之 часто спрощували; скорописні форми зрештою дали початок японській хірагані し та катакані シ.

Підсумок:

之 є одним з найбільш функціонально різноманітних та історично важливих китайських ієрогліфів.

Спочатку цей піктографічний ієрогліф означав "йти", а згодом набув займенникової та граматичної ролі, функціонуючи як маркер володіння, відношення або підпорядкування в класичній китайській мові.

Він втілює еволюцію: лексичне дієслово → займенник → граматична частка, ілюструючи, як значення в китайській мові може зміщуватися від руху до зв'язку, від фізичної дії до синтаксичного клею - шлях від "йти" до "з".

Оскільки 之 походить від 㞢 (спрощена форма стопи), він часто трансформується всередині інших ієрогліфів:

⺧ - всередині компонентів (варіанти 所, 阝), скорочений елемент руху.

土 - спрощений нижній штрих (志, 士, 壬), раннє орфографічне спрощення.

士-подібна форма - в ієрогліфах зі значенням "людина / земля" (士, 壬, 正), графічне скам'яніння нижнього штриха 㞢.

㞢 - оригінальна архаїчна форма (зустрічається в бронзових написах), позначає "рух / напрямок".