止

止 спочатку була піктограмою, що представляла форму підошви людської стопи, тому означало "нога". Однак пізніше вона була запозичена (використовувалася фонетично) для позначення "зупинитися" або "припинитися". Для більш чіткого відображення первісного значення "стопа" було створено окремий ієрогліф 足 (стопа), а разом з ним і 趾 (палець).

Коли 止 використовується як компонент в інших ієрогліфах, таких як 從 (слідувати) або 步 (крок), він часто має значення, пов'язане з "йти" або "ходити". Він має спільний етимологічний корінь з 之 (йти), і в скорописі (草書) 止 часто писався, перетікаючи у форму, схожу на 之. Таке використання продовжує іноді з'являтися навіть у наш час.

足 також має скорописні форми, такі як 𠯣 (⿱口之), знайдені в стародавніх документах. Написання ієрогліфа 乏 (нестача, недостатність) фактично є напосанням, що походить від таких скорописних форм.

Структурно 之 (йти) утворюється шляхом додавання одного штриха до 止 (стопа), але етимологічно - навпаки: 止 (нога, дія йти) походить від 之 (йти, рівний тон).

Репрезентативні ієрогліфи з цим радикалом включають 正 (правильний), 步 (крок), 武 (бойовий), 歲 (рік) і 歷 (проходити).

Ієрогліфи, що містять радикал 止, зазвичай вказують на значення, пов'язані зі ступнями, ногами, ходьбою або рухами ніг. Він також слугує основним компонентом у нижніх частинах інших радикалів або ієрогліфів, таких як 足 (нога), 疋 (шматок тканини), 走 (бігти) та 辵 (ходити/рухатися).