談

Часто позначає цивілізоване, аргументоване або офіційне мовлення - на відміну від простої розмови (言) або суперечки (論).

Фоно-семантична сполука:

言 (말씀 언) - семантичний компонент, що вказує на слова, мовлення або словесне вираження.

炎 (불꽃 효) - фонетичний компонент, що надає звуку tán / dam і символізує яскравість або інтенсивність.

Таким чином, 言 + 炎 → 談 - "мова, що яскраво горить", тобто артикульований або жвавий дискурс.

Образ передає мову, яка освітлює і зігріває, пропонуючи спілкування, що поширює розуміння і гармонію.

У Шовень цзєцзи (說文解字):

「談，言也。从言，炎聲。」

"談 означає мову або розмову; складається з 言 та фонетичного 炎".

Семантична еволюція:

Буквальне: говорити; виражати словами.

Соціальне: розмовляти, обмінюватися думками.

Дипломатичне: вести переговори або обмірковувати (談判).

Філософський: дискурс; вишукана або просвітницька розмова.

Літературний: елегантна та розумна розмова, часто в парі з 笑 (담소, "розмова та сміх").

談話 (담화) - розмова; діалог

談笑 (담소) - приємно поспілкуватися; легка розмова

談判 (담판) - переговори; конференція; вести переговори

談論 (담론) - дискусія; публічне обговорення

談天 (담천) - пусті балачки; розмови про мирські справи

談義 (담의) - обговорення; моральна дискусія

面談 (면담) - співбесіда; розмова віч-на-віч

Словник Кансі (康熙字典, том 1168):

「談，語也。」

"談 означає говорити або обговорювати".

Він уособлює культивовану розмову та взаєморозуміння, від випадкової розмови до серйозних переговорів.

Аналекти (論語 - 里仁):

「君子欲訥於言而敏於行。」

(Коментар підкреслює 談 як вишукане або доречне мовлення, що контрастує з багатослівністю).

Книга Хань (漢書 - 賈誼傳):

「與賢士大夫談古論今。」

"Він розмовляв з гідними вченими, обговорюючи минуле і сьогодення".

Чжуан-цзи (莊子 - 外物篇):

「以談笑為事。」

"Він зробив розмову і сміх своїм способом життя".

Ці цитати показують, що 談 використовували не лише для розмови, а й для філософського діалогу, що відображає як конфуціанські, так і даоські ідеали культивованого мовлення.

У конфуціанській культурі 談 символізує розмірене і доброчесне спілкування - мовлення, що керується моральним почуттям і повагою до гармонії.

У дипломатичному та політичному вжитку 談 має значення формального діалогу або переговорів (як у 회담 (會談), "розмова на вищому рівні").

У буддійських і даоських текстах 談 часто з'являється в контекстах навчання і духовних дискусій, наприклад, 法談 ("дискусія про Дхарму").

У філософії, політиці та повсякденному житті 談 уособлює людську здатність об'єднувати, просвітлювати та вирішувати за допомогою слів - полум'я розуму, вираженого в мові.

Відмінність від спорідненого ієрогліфа 譚 (말씀 담):

Хоча обидва мають спільне читання 담,

談 є більш загальним і використовується для повсякденного "мовлення" або "обговорення".

譚 (言 + 覃) часто відноситься до глибокої, моральної або філософської розгорнутої промови з глибиною або серйозністю.