謗

Фоно-семантична сполука, що складається з:

言 (мова; слова) - семантичний компонент, вказує на усне або письмове висловлювання;

旁 (сторона; поруч) - фонетичний компонент, передає звук "bang / bàng" та вказує на відхилення або опосередкованість.

Структура передає мову, яка йде вбік, метафорично означаючи слова, що відхиляються від істини і шкодять іншим.

謗 спочатку означав говорити про когось погано, особливо:

- поширювати шкідливі чутки;

- висувати неправдиві звинувачення;

- несправедливо критикувати.

Він несе в собі чіткий сенс моральних порушень у мовленні.

Значення залишилося відносно стабільним, але розширилося:

- злісні висловлювання - наклеп або дифамація;

- публічні звинувачення - словесні напади в соціальному чи політичному контексті;

- несправедлива критика - несправедливе засудження.

На відміну від нейтральної критики, 謗 передбачає шкідливий намір або фальш.

У корейській мові 謗 з'являється переважно в юридичному або формальному контексті.

비방 (誹謗) - наклеп; дифамація

중상모략 (中傷謗略) - злісний наклеп

비방죄 (誹謗罪) - наклеп (юридичний термін)

謗 підкреслює неправдиві або шкідливі висловлювання, а не справедливу критику. Має сильну етичну та юридичну вагу.

Часто протиставляється:

諫 - докоряти; давати критичну пораду (морально виправдану)

評 - оцінювати; коментувати

Споріднені ієрогліфи:

誹 - обмовляти

毁 - знищувати; паплюжити

讒 - злісне звинувачення

諫 - заперечувати (конструктивна критика)

言 - промова

Серед них 謗 найсильніше позначає навмисний наклеп, особливо через чутки або публічні виступи.

Класичне / літературне вживання:

毀譽與謗 - "Хвалити, звинувачувати і обмовляти"

讒人興謗 - "Наклепники поширюють злісні наклепи"