謁

Фоно-семантична сполука:

謁 = 言 (промова, повідомлення) + 曷 (фонетичний, читання "аль/хет")

Фонетичний компонент 曷 історично мав значення, пов'язане з питанням ("чому, з якої причини"), і широко використовувався як фонетичний для ієрогліфів, що читаються як "аль/хет" у середньокитайській мові.

Оскільки 言 стосується говоріння/звітування, 謁 розвинув значення "говорити з (керівником), просити аудієнції".

Пізніше воно розширився до:

- "офіційно оголошувати"

- "офіційна аудієнція, офіційне вшанування"

Ієрогліф здебільшого з'являється в:

- історичних текстах

- формальних або піднесених літературних виразах

- корейських історичних драмах (알현하다)

알현 (謁見) - мати аудієнцію у (керівника)

출알 (出謁) - вийти, щоб бути прийнятим кимось вищим за рангом

하알 (下謁) - висловлювати повагу вниз (рідко/архаїчно)

謁 тісно пов'язаний з придворною ритуальною лексикою у східноазійській традиції.

Компонент 曷 з'являється в інших ієрогліфах фонетичного ряду: 渴, 喝, 褐.

Класичні цитати:

《左傳-襄公二十六年》 (Цзо Чжуань)

「諸侯來謁。」

"Феодали прийшли на аудієнцію".

《漢書-百官公卿表》 (Книга Хань)

「謁者，掌通賔客。」

"Служителі аудиторії відповідають за прийом гостей".

《史記-張釋之列傳》 (Записи великого історика)

「上謁者以告。」

"Слуга доповів про це Його Величності."