戀

Фоно-семантична сполука:

心 (серце, душа) - семантичний, вказує на почуття та емоції.

䜌 (невпорядкований, заплутаний) - фонетичний елемент.

Спочатку передавав ідею заплутаного або неспокійного серця, символізуючи тугу і пристрасну прихильність.

Ранні форми включають 孌 (варіант з 女 замість 心).

Семантичний діапазон:

- туга, прагнення, пристрасне бажання;

- романтичне кохання, прихильність між закоханими;

- переносні значення: бути емоційно заплутаним, чіпке бажання;

- на відміну від 愛 (широка, доброзичлива любов), 戀 підкреслює особисту, часто чуттєву прихильність.

Часто стосується саме романтичного або еротичного кохання (연정, 연모), на відміну від 愛, яке охоплює любов у ширшому, більш загальному сенсі (прихильність, доброзичливість, співчуття).

戀愛 (연애) - романтичне кохання, залицяння

初戀 (첫사랑) - перше кохання

熱戀 (열렬한 사랑) - пристрасне кохання

懷戀 (회련) - теплий спогад, ностальгічна туга

У корейській мові 戀 є стандартною формою, тоді як у континентальному Китаї та Японії більш поширеною є спрощена форма 恋 (також використовується як сіндзітай в японській мові).

У класичній літературі 戀 часто передає глибоку тугу або прихильність, іноді нав'язливу.

На відміну від 愛 (універсальної або доброзичливої любові), 戀 часто означає емоційний зв'язок, прив'язаність або сексуальну/романтичну пристрасть.

Графічно пов'язаний з трансформаціями, що спостерігаються в інших ієрогліфах, де складні компоненти (䜌) спрощуються до 亦 в сучасних формах (наприклад, 變 → 变, 灣 → 湾, 蠻 → 蛮).