侮

Фоносемантична сполука:

人 (사람 인) - семантичний компонент, що вказує на дію людини або міжособистісну поведінку.

每 (매양 매) - фонетичний компонент, що дає звук wǔ / mo і означає повторення або звичну дію.

Так, 侮 виражає вчинок людини, яка неодноразово демонструє зневагу - звідси "ображати" або "дивитися на когось зверхньо".

У Шовень цзєцзи (說文解字):

「侮，慢也。从人，每聲。」

"侮 означає бути зарозумілим або презирливим. Складається з 人 (людина) з фонетичним 每".

Раннє визначення підкреслює 慢 (만) - зарозумілість і зухвалість - показуючи, що 侮 несе в собі моральне почуття гордості, що веде до презирства до інших.

侮辱 (모욕) - образа; приниження; образа

侮蔑 (모멸) - презирство; зневага

欺侮 (기모) - обманювати та ображати; пригнічувати слабких

侮慢 (모만) - зухвалість; неповага

受侮 (수모) - терпіти приниження

Словник кансі (康熙字典, том 38):

「侮，輕慢也。」

"侮 означає ставитися легковажно або з презирством".

У конфуціанській етиці 侮 символізує порушення соціальної гармонії (禮) через зарозумілість або відсутність смирення.

Він протистоїть 敬 (повага) і 恭 (благоговіння) - основним чеснотам для підтримання морального порядку.

У буддійських текстах 侮 з'являється серед "десяти недобрих вчинків", коли описується мова, що завдає шкоди або принижує (惡口侮罵).

У юридичних та історичних працях 侮 може означати не лише словесну образу, а й акти непокори владі - наприклад, 侮君 ("ображати свого правителя") або 侮法 ("виявляти презирство до закону").

Аналекти (論語 - 八佾):

「君子不以言舉人，不以人廢言。」

Коментар: "若侮人而自尊者，非君子也."

"Той, хто звеличує себе, ображаючи інших, не є шляхетним мужем".

Мен-цзи (孟子 - 梁惠王下):

「民不被侮。」

"Нехай народ не зазнає образи" - 侮 тут означає порушення людської гідності та поваги.

Книга обрядів (禮記 - 禮運):

「侮老慢賢，國之亂也。」

"Ображати старих і зневажати мудрих - це приносить безлад у державу".

Ці приклади показують, що 侮 - це не просто акт словесної образи, а моральний проступок, що порушує конфуціанський принцип 敬 (경, повага) по відношенню до інших.