憫

Фоно-семантична сполука, складається з:

心 (серце) - семантичний компонент, вказує на емоцію або психічний стан;

閔 - фонетичний компонент, забезпечує вимову "min".

Структура виражає серце, зворушене чужим стражданням.

동정 (同情) - співчуття

애민 (愛憫) - співчуття

민망 (憫惘) - збентеження (сучасна семантична зміна)

민망하다 (憫惘하다) - збентежений або незграбний

(Початково означало "відчувати занепокоєння або стурбованість", пізніше семантичний зсув, що представляє семантичну еволюцію від емоційного дистресу до соціального збентеження).

憫 підкреслює:

- співчуття, що виникає з емоційного болю;

- скорботне серце, зворушене стражданням.

Передає більш глибокий моральний або емпатичний вимір.

У класичних текстах 憫 часто використовується в контексті морального співчуття.

Споріднені ієрогліфи:

閔 - сумувати; прізвище

憐 - жаліти

悲 - скорбота

慈 - співчуття

Серед них 憫 несе в собі урочисту, співчутливу скорботу.