譴

Фоно-семантична сполука складається з:

言 (мовлення) - семантичний компонент, вказує на те, що дія є вербальною;

遣 (посилати) - фонетичний компонент, забезпечує вимову "gyeon / qiǎn" і додає відтінок "відсилання" або "розсилання".

Таким чином, первісне значення передбачає "надсилання слів звинувачення" або "надсилання докору".

Ієрогліф означає офіційно докоряти комусь, особливо:

- за моральний проступок;

- за політичні проступки;

- за порушення обов'язків.

У класичних контекстах 譴 часто означає офіційний осуд.

견책 (譴責) - догана

책망 (譴望) - звинувачувати (літературне)

견책하다 (譴責하다) - засуджувати

譴 відрізняється від споріднених ієрогліфів:

責 - звинувачувати (акцент на відповідальності)

罰 - карати (акцент на покаранні)

咎 - провина; звинувачувати (моральна помилка)

訓 - наставляти (коригувальні вказівки)

Ієрогліф підкреслює формальне словесне засудження, часто з боку влади. Він сильніший і офіційніший, ніж випадкова лайка (叱).

Пов'язані ієрогліфи:

責 - звинувачувати

罰 - карати

咎 - провина

訓 - доручати

遣 - посилати (фонетичний елемент)

Серед них 譴 найбільш чітко позначає авторитетний осуд, виражений через мовлення.

Класичне / офіційне вживання:

天譴 - небесна кара (дослівно "небесний докір")

譴責不貸 - "догана без поблажливості".

強烈譴責 - "Рішуче засуджую". (сучасна дипломатична формула)