蔑

У моральному та філософському вжитку 蔑 передає як моральну сліпоту, так і навмисну неповагу - акт заперечення цінності чи чеснот інших.

Початково піктографічно-ідеографічна сполука, пізніше стилізована під фоносемантичну сполуку.

Давня форма (甲骨文): зображує людину (人) з підкресленими бровами (眉), яку б'ють алебардою (戈), що означає рубати або ображати людину в обличчя.

Це яскраво символізує зневагу або презирство.

У письмі печатки (篆書) форма еволюціонувала: верхня частина (підкреслені очі та брови) стала абстрагованою, нагадуючи верхню частину 夢 (꿈 몽), тоді як нижня частина зберегла форму 戈.

У офіційному письмі (隸書) і статутному письмі кайшу (楷書) нижній елемент "людина + алебарда" трансформувався в 戍 (지킬 수), утворюючи сучасну стандартизовану форму 蔑.

Згідно з Шовень цзєцзи (說文解字):

「蔑，視不敬也。从戍，戍中有目。」

"蔑 означає дивитися без поваги; складається з 戍 з оком всередині".

Це відображає сенс бачити з презирством, тобто дивитися зверхньо.

Семантична еволюція:

Буквальне: дивитися з презирством; ставитися як до недостойного.

Моральне: презирство або зарозумілість щодо інших або морального закону.

Похідні: ображати, паплюжити або оскверняти (морально чи фізично).

Спрощена заміна: у сучасній спрощених ієрогліфах 蔑 використовується як спрощена форма 衊 ("заплямувати, осквернити").

蔑視 (멸시) - презирство; зневага; дивитися зверхньо

毀蔑 (훼멸) - наклеп; дифамація; паплюжити

侮蔑 (모멸) - образа; приниження

汚蔑 (오멸) - оскверняти; безчестити

蔑視感 (멸시감) - відчуття, що тебе зневажають

Словник Кансі (康熙字典, том 1185):

「蔑，輕賤也。又視也。」

"蔑 означає зневажати або дивитися легковажно; також дивитися (з презирством)".

Мен-цзи (孟子 - 梁惠王下):

「人蔑視之，則不恥也。」

"Коли інші зневажають його, він не відчуває сорому" - 蔑視 - дивитися з презирством.

Книга Хань (漢書 - 韋賢傳):

「慢而蔑人，必取禍焉。」

"Той, хто зарозумілий і зневажає інших, неодмінно накличе на себе біду".

Чжуан-цзи (莊子 - 山木篇):

「蔑人而自賢，非聖人之道也。」

"Зневажати інших, вважаючи себе мудрим - не шлях мудреця".

Ці вислови підкреслюють, що 蔑 - це не лише соціальна зарозумілість, але й моральна неспроможність - втрата поваги до інших і, як наслідок, до Небесного порядку.

У конфуціанській етиці 蔑 означає недотримання 禮 (пристойності) і 恭 (шанобливості) - серйозний соціальний порок.

У буддійських текстах він може означати егоїстичне презирство (慢蔑), одну з внутрішніх перешкод на шляху до просвітлення.

Сполука 蔑視 стала моральною протилежністю 尊敬 (존경), утворивши ключову лексичну пару в східноазійській моральній лексиці.

Його структура, що походить від поняття "око, яке не поважає", відображає суть 蔑 - бачити інших нижче себе.

Таким чином, і в класичній, і в сучасній думці 蔑 виступає символом гордості, яка засліплює повагу, духовною протилежністю благоговіння і смирення.