牧

Асоціативна сполука:

牛 (віл, худоба) + 攴 (рука, що тримає палицю; бити, направляти)

牛 - позначає свійських тварин

攴 - зображує руку з палицею, що використовується для керування або контролю

Початкове зображення - пастух, який спрямовує худобу за допомогою палиці, з якого природним чином розвинулися значення "пасти", "доглядати", а пізніше "керувати".

У написах на ворожильних кістках і бронзових написах 牧 вже з'являється з конкретним значенням тваринництва.

У період Чжоу цей термін метафорично розширився до опису політичного управління. Ця метафора стала стандартною в конфуціанській політичній філософії.

牧牛 (목우) - пасти худобу

牧場 (목장) - пасовище; ранчо

牧民 (목민) - керувати народом

牧師 (목사) - пастух; пастор; служитель

放牧 (방목) - вільний випас

遊牧 (유목) - кочове скотарство

Примітка: 牧師 (пастор) відображає ту саму метафору духовного керівництва, що й у західних традиціях.

牧 представляє управління як керівництво, а не панування.

Правитель уявляється як опікун, а не хижак.

Ця метафора мала глибокий вплив на:

- конфуціанську політичну теорію

- східноазійські бюрократичні ідеали

- термінологію релігійного лідерства

У класичній думці "добре правити - значить мудро пасти стадо".

Семантично споріднені ієрогліфи:

畜 - худоба; вирощувати тварин

牛 - велика рогата худоба

羊 - вівці

Пов'язаний з управлінням:

治 - керувати; наводити порядок

政 - адміністрація

宰 - керувати; управитель

Метафоричні паралелі:

導 - направляти

訓 - доручати

Класичні цитати:

《孟子-梁惠王上》 (Мен-цзи)

「牧民之道，何先？」

"Що стоїть на першому місці в управлінні народом?"

Тут 牧民 ("пасти народ") є центральним політичним поняттям, що показує, як 牧 повністю перейшло у сферу державного будівництва.

《書經-呂刑》 (Книга документів)

「牧民惟德。」

"В управлінні народом має значення лише чеснота".

Цей рядок міцно утверджує 牧 як моральну форму правління, що протистоїть правлінню силою.

У буддійських перекладах 牧 іноді використовується в переносному значенні:

牧心 - "доглядати за душею"

Практикуючий керує думками, як пастух керує худобою. Це паралельно з буддійськими метафорами тренування розуму і дисципліни без насильства.