夭

夭 - це давній піктографічний ієрогліф, що походить від ієрогліфа.

У ворожильних кістках та бронзових написах воно зображувало людину, що згинається або скручується, можливо, символізуючи крихкість або життя, що обривається.

У Шуовень цзецзи (說文解字) він пояснюється як такий, що має відношення до короткого або передчасного завершення.

Первісний образ, ймовірно, виражав викривлення або щось, що не досягло повного росту - звідси розширене значення "вмирати молодим".

Його семантичний розвиток ілюструє, як "неповний ріст" став асоціюватися з "передчасною смертю".

요절 (夭折) - передчасна смерть

요사 (夭死) - померти молодим

요수 (夭壽) - коротка тривалість життя

У пізнішому використанні ієрогліф має сильний трагічний відтінок.

夭 відрізняється від споріднених ієрогліфів, пов'язаних зі смертю:

死 - померти (загальне)

亡 - загинути

殤 - померти молодим (особливо до повноліття)

折 - зламатися

У той час як 殤 часто стосується смерті дитини, 夭 підкреслює передчасну смерть у більш загальному сенсі.

У деяких ранніх використаннях 夭 також передавав такі значення, як "молодий", "ніжний" або "стрункий", що відображає ідею незавершеного росту.

Цитати з класики:

《詩經》 (Книга пісень)

「終鮮兄弟，維予與女，夭之沃沃。」

"Наймолодші брати, тільки ти і моя дочка, загинули під час потопу".

Слово 夭 тут відображає ранні значення, пов'язані з молодістю або ніжною формою.

Мен-цзи.

「人之有道也，若夭之沃沃。」

"Чеснота людини подібна до ніжного росту".

Ці цитати показують, що 夭 спочатку мало ширше значення, пов'язане з молодістю, перш ніж спеціалізувалося на "ранній смерті".