奉

Він несе в собі сенс благоговійної дії, яку виконують обома руками - символізуючи ставлення шанобливого підношення або покірного служіння.

Охоплює як фізичну презентацію (пропонувати, приносити), так і моральну шану (служити вірно або підтримувати з відданістю).

Складна ідеограма / фоносемантичний гібрид, що складається з:

丰 (풍요할 풍) - позначає достаток, божественну присутність або ритуальні підношення.

手 (손 수) - означає рука або тримати.

Шовень цзєцзи (說文解字):

「奉，承也。从手，丰聲。」

"奉" означає "тримати" або "нести з повагою". Утворюється від 手 (рука) зі звуком 丰".

Спочатку ієрогліф зображував дві руки, що піднімають підношення перед духами, втілюючи жест шанобливого служіння або посвяти.

З часом семантично він еволюціонував від ритуального підношення до служіння, слухняності та поваги як у релігійному, так і в світському контексті.

Жест, що лежить в основі 奉 - дві руки, підняті для підношення, - природно, породив кілька пов'язаних значень:

Фізичне підношення - підняти або подати обома руками.

Ритуальна відданість - підношення божествам, предкам або керівництву.

Слухняне служіння - виконувати накази або служити вищому керівництву.

Шанобливе спілкування - формально підкорятися або звітувати.

Ці поняття розвинулися через конфуціанську ритуальну мову (禮) у політичному та релігійному вжитку, відображаючи спадкоємність між пошаною та послухом.

奉仕 (봉사) - служіння; служити

奉獻 (봉헌) - пропонувати, присвячувати, освячувати

奉養 (봉양) - підтримувати, піклуватися (особливо про батьків або старших)

奉安 (봉안) - закарбовувати, шанобливо розміщувати (наприклад, реліквії, таблички)

奉命 (봉명) - діяти за командою; виконувати наказ

奉行 (봉행) - здійснювати, виконувати з повагою

奉迎 (봉영) - приймати або вітати з честю

奉祀 (봉사) - виконувати обряди предків

奉天 (봉천) - служити Небу; давній вираз вірності мандату Неба

У повсякденних класичних виразах 奉 часто зустрічається як скромний або шанобливий префікс перед дієсловами:

奉上 - "підносити (вгору)"

奉告 - "шанобливо повідомляти"

奉承 - "лестити, шанобливо хвалити"

У конфуціанській етиці 奉 уособлює синівську шанобливість (孝) і ритуальну пристойність (禮) - шанобливе пропонування себе, послуг чи матеріальних речей тим, хто вище (батькам, правителям, Небу).

「孝子奉親，忠臣奉君。」

"Шаноблива дитина служить своїм батькам; вірний підданий служить своєму правителю".

У даосизмі та буддизмі 奉 означає духовну посвяту або благоговійне підношення:

「奉佛修行」 - "служити Будді через практику".

「奉法持戒」 - "підтримувати Дхарму та дотримуватися заповідей".

Таким чином, це одночасно і акт служіння, і ставлення смирення.

Символічне тлумачення:

Ієрогліф 奉 - руки, що підносять підношення - означає людські стосунки пошани і взаємності.

Він ілюструє моральний принцип, що служити і шанувати - це одночасно фізичний акт дарування і духовний акт смирення.

「奉以敬，事以誠。」

"Служити з благоговінням, діяти зі щирістю".

Два елементи - 丰 (достаток) і 手 (дія) - разом представляють союз отриманої благодаті та відданості.

Від ритуального поклоніння до вірного служіння і духовної відданості, 奉 виражає суть шанобливої відданості і смирення - акт підняття серця і рук до того, що вище.