記

Фоно-семантична сполука:

言 (언, мова, слова) - семантичний компонент, що вказує на мову та письмо.

己 (기, себе) - фонетичний компонент, що також натякає на щось особисто помічене або запам'ятоване.

Разом: "слова + себе (фонетичний)" → записувати слова для себе → записувати, запам'ятовувати.

記錄 (기록) - записувати, фіксувати

記事 (기사) - новина, запис подій

日記 (일기) - щоденник, щоденний запис

記憶 (기억) - пам'ять, спогад

筆記 (필기) - нотатки, занотовування

傳記 (전기) - біографія

史記 (사기, Shǐjì) - "Записи Великого історика", монументальний китайський історичний текст Сими Цяня (司馬遷), що вважається однією з фундаментальних праць китайської історіографії.

Ієрогліф 記 часто передає не лише "запис", але й авторитет письмової документації, що робить його поширеним у заголовках хронік, літописів та реєстрів.

У східноазійській літературі акт 記 (записувати) часто означає не лише фіксацію фактів, а й пам'ять, інтерпретацію та спадщину.

У гонконгському та кантонському вжитку, як суфікс (～記), він часто позначає назву магазину, бізнесу чи торгової марки (наприклад, "Ресторан пана Лі" - 李記).