訊

Фоно-семантична сполука, що складається з:

言 (말씀 언) - семантичний компонент, що вказує на мову або слова.

卂 (빨리날 신) - фонетичний компонент, що надає звуку xùn / sin і значення швидкого руху або відправлення.

Шовень цзєцзи (說文解字) дає таке визначення:

「訊，問也。从言卂聲。」

"訊 означає просити або запитувати; складається з 言 ("мова") і фонетичного 卂 ("швидкий")".

Найдавніші форми в письмі печатки зображують слова, що швидко вимовляються, підкреслюючи акт швидкого запитування або передачі мови.

Таким чином, первісне значення поєднувало вербальну комунікацію (言) зі швидкістю (卂), що означало або термінове запитання, або швидку передачу інформації.

訊 (신) - запит; допит; новини

訊問 (신문) - допит; формально допитувати

訊斷 (신단) - рішення після допиту

訊息 (신식) - інформація; новини; звістка

訊問調書 (신문조서) - протокол допиту

通訊 (통신) - зв'язок; телекомунікація; передача новин

通訊社 (통신사) - інформаційне агентство

情報通信 (정보통신) - інформаційно-комунікаційні технології

質訊 (질신) - запит і відповідь

咨訊 (자신) - консультація; звіт про розслідування

詢訊 (순신) - запитувати і консультуватися повторно (класичне)

У літературному вжитку 訊 часто має як значення запитувати (шукати правду), так і повідомляти (передавати правду).

Ця подвійність - "запитувати" і "розповідати" - визначає його лінгвістичну та філософську цінність.

Словник Кансі (康熙字典) зазначає:

「訊，問也。又音信也。」

"訊 означає запитувати; воно також позначає повідомлення або кореспонденцію".

Таким чином, 訊 історично поєднало дві сфери:

Судове або адміністративне розслідування - як в офіційному допиті (訊問).

Інформаційна комунікація - як у повідомленнях та новинах (音訊).

У правових документах династій Хань і Тан 訊 насамперед стосувався офіційного допиту підозрюваних або свідків.

Наприклад, Хань Шу (漢書-刑法志):

「訊獄必審，毋濫毋枉。」

"Допитуючи в суді, будьте ретельними - не надмірними і не несправедливими".

На противагу цьому, в пізнішій класичній прозі слово розширилося і стало означати листи, звіти чи повідомлення - синонім 信 (вірити, листуватися).

Звідси такі ідіоми, як

無音無訊 (무음무신) - "ні звуку, ні слова" (жодних новин).

音訊兩絕 (음신양절) - "і звук, і повідомлення відрізані".

У сучасних китайській та корейській мовах 訊 збереглося переважно у таких сполуках, як 통신 (通信) та 신문 (訊問), де воно зберігає обидва давні значення - спілкування та допиту.

訊 виник як ієрогліф, що об'єднує мову (言) і швидкість (卂) - "слова, що швидко передаються", виражаючи подвійний акт запитування і передачі.

Він став позначати як запит, так і інформацію, від допиту судді до звіту гінця.

Протягом століть 訊 уособлював життєво важливий потік комунікації - людський пошук знань і швидке передавання слів.