訴

Фоносемантична сполука:

言 (언, "мова, слова") - забезпечує значення (пов'язане з мовленням або висловлюванням);

斥 (척, "відганяти, відкидати") - забезпечує звучання.

Первісно він передавав виступ проти чогось, що призвело до появи значень апеляції, благання або звинувачення.

Він широко використовується в таких словах, як 呼訴 (호소, апеляція) та 訴訟 (소송, позов).