詛

Фоно-семантична сполука, що складається з:

言 (мовлення) - семантичний компонент, вказує на вимовлені слова або декларацію;

且 - фонетичний компонент, що забезпечує звук (저 / zǔ).

Спочатку ієрогліф означав проголошення вголос ритуальних прокльонів або клятв.

Семантичний розвиток:

- ритуальне прокляття;

- розмовна лайка;

- клятва або урочиста обітниця.

Значення відображають давні практики, коли вважалося, що вимовлені слова мають надприродну силу.

У корейській мові 詛 здебільшого з'являється в літературному або історичному контексті.

저주 (詛呪) - прокляття

저맹 (詛盟) - присяга або клятва (класичний термін)

詛 наголошує на формальних або ритуальних словесних прокльонах.

Споріднені ієрогліфи:

呪 - прокляття; заклинання

誓 - клятва

罵 - проклинати усно