誇

Фоно-семантична сполука, що складається з:

言 (мовлення) - семантичний компонент, що вказує на відношення до слів або мовлення;

夸 (куа) - фонетичний компонент, що забезпечує звучання.

Первісно 夸 мав значення "хвалитися".

Пізніше до нього додали 言, щоб підкреслити, що це дія, яка здійснюється за допомогою мовлення, утворивши 誇.
Семантичний розвиток: - говорити про щось; - вихваляння або піднесення чогось; - перебільшувати цінність чогось; - вихваляння або хвалькуватість. Таким чином, 誇 еволюціонував від промови до перебільшеної похвали та вихваляння.

У корейській мові 誇 з'являється переважно в офіційній або описовій лексиці, часто з негативним відтінком.

과장 (誇張) - перебільшення

자과 (自誇) - самохвальба; вихваляння

Додавання 言 відображає загальну закономірність: уточнення значення шляхом додавання смислового компонента. Порівняно зі словами похвали, 誇 часто має на увазі перебільшення або демонстрацію себе, а не просто захоплення. У сучасному вживанні він може бути як негативним (хвалькуватість) так і нейтральним/позитивним (пишатися (залежно від контексту)). Еволюція від 夸 до 誇 ілюструє, як ієрогліфи з часом стають більш семантично виразними.
Споріднені ієрогліфи: 稱 - хвалити; називати

Серед них 誇 часто несе відтінок надмірності або перебільшення, на відміну від нейтральної похвали.