認

Фоно-семантична сполука:

言 ("мова, слова") - семантичний елемент, що вказує на комунікацію та самовираження.

忍 (терпіти, стримувати) - фонетичний елемент.

Таким чином, 認 первісно означав "знати через слово / через визнання", поширюючись на визнання, допущення або прийняття.

認識 (인식) - визнання, усвідомлення, пізнання

認定 (인정) - позначення, посвідчення; визнання

確認 (话인) - підтвердження, перевірка

承認 (승인) - затвердження, ратифікація

認錯 (인착) - визнати провину, визнати помилку