齡

Конкретно стосується кількості прожитих років.

Фоно-семантична сполука:

齒 ("зуб") - забезпечує семантичний елемент;

令 ("викликати, наказувати") - забезпечує фонетичний елемент.

У давнину кількість зубів асоціювалася з віком, звідси і використання 齒 у ієрогліфі.

Поширений у сполуках:

年齡 (연령) - вік, роки;

高齡 (고령) - похилий вік, старість;

齡期 (령기) - період життя, етап життя;

Часто використовується в офіційному або літературному контексті замість більш простого 나이.