甫

Початково піктографічний; пізніше використовувався шляхом фонетичного/семантичного розширення.

У ворожильних кістках (甲骨文) та бронзових написах (金文 jinwen) 甫 зображує:

田 - оброблене поле

屮 - рослина, що проростає

Разом це утворює образ паростків, що з'являються з поля, символізуючи зростання, початок і повноту життя.

Коли 甫 все частіше запозичували для абстрактних значень ("великий", "починати"), його первісне сільськогосподарське значення було збережено за допомогою додавання 囗 - виробляти:

圃 - город

Водночас внутрішня форма змінилася з 田 → 用, утворивши сучасну форму 甫.

Шовень цзєцзи (說文解字) пояснює 甫 як 用 + 父, інтерпретуючи його як чоловічий почесний знак.

Сучасна наука вважає це хибним тлумаченням, заснованим лише на малому письмі печатки, ігноруючи ворожильні кістки та бронзові написи.

Основні значення:

- великий; дорослий

- починати; щойно; спочатку

- почесна назва чоловіка (класичне вживання)

甫 символізує зростання в його першій повноті - не насіння, а момент, коли воно з'являється. Це вказує на ранню стадію з потенціалом.

Часто вживається в парі з дієсловами для позначення нещодавньої ініціації.

Має гідний, класичний тон, коли використовується з пошаною.

На відміну від 始 ("починати"), 甫 підкреслює момент одразу після початку, а не саму дію.

У класичній китайській мові 甫 часто використовується як:

- часовий прислівник ("щойно")

- маркер початкового завершення

《論語》 (Аналекти)

「甫見其人。」

"Тільки тоді я побачив чоловіка".

Тут 甫 функціонує як прислівник, що означає "щойно / тільки-но".

《左傳》 (Цзо Чжуа)

「甫能行之。」

"Тільки тоді він зміг це здійснити".

Вказує на самий початок можливості або дії.

圃 - город, оброблене поле

輔 - допомагати

捕 - захоплювати

補 - ремонтувати, доповнювати

浦 - берег річки, берег

傅 - наставник, інструктор

Усі вони фонетично походять від 甫.