琶

традиційний щипковий струнний інструмент

Фоно-семантична сполука:

珡 - семантичний елемент, що вказує на струнний музичний інструмент

巴 - фонетичний елемент, що забезпечує звук "па"

Спочатку 琶 позначав щипковий інструмент, схожий на лютню, і використовувався разом з 琵 для утворення сполуки 琵琶. Ці два ієрогліфи позначають протилежні напрямки щипків на струнах:

琵 - щипок вперед

琶 - щипок назад

Таким чином, 琵琶 - це не просто назва, а описовий термін, що відображає техніку виконання.

Сам 琶 не вживається самостійно в корейській лексиці і з'являється лише в складі 琵琶.

琵琶 (비파) - піпа; традиційна китайська лютня

琵琶聲 (비파성) - звук піпи (літературне)

琵琶曲 (비파곡) - музичний твір на піпі

琵琶行 (비파행) - "Пісня про піпу" (назва поеми Бай Цзюй)

Інструмент потрапив до Кореї (비파) та Японії (びわ) через культурну трансмісію династії Тан.

У літературній культурі Східної Азії 琵琶 символізує меланхолію, розлуку, вигнання та емоційну глибину.

У класичній поезії звук піпи часто уособлює невисловлену скорботу, сильнішу за слова.

《白居易 琵琶行》 (Бай Цзюй, Пісня про піпу)

「忽聞水上琵琶聲，主人忘歸客不發。」

"Раптом я почув звук піпи на воді; господар забув піти, гість забув піти".

《白居易 琵琶行》 (Бай Цзюй, Пісня про піпу)

「轉軸撥絃三兩聲，未成曲調先有情。」

"Кілька обертів кілочків і кілька щипків струн, і ще до того, як сформується мелодія, емоція вже є".

Хоча 琶 рідко з'являється самостійно в класичних текстах, він невіддільний від 琵琶, одного з найбільш знакових інструментів у китайській літературній традиції.

Пов'язані ієрогліфи:

琵 - щипок вперед

珡 / 琴 - цитра; струнний інструмент

瑟 - велика старовинна цитра