播

Фоносемантична сполука:

手 (손 수) - семантичний компонент, що вказує на ручну дію.

番 (날랠 파) - фонетичний компонент, що дає звук bō / pa і означає повторення або обертання.

Таким чином, 播 буквально зображує дію руки, що багаторазово розкидає, "сіяти зерно вручну".

У Шовень цзєцзи (說文解字):

「播，撒也。从手，番聲。」

"播 означає "розкидати"; складається з 手 (рука) та фонетичного 番".

播種 (파종) - посів; засів

播送 (파송) - трансляція; передача

傳播 (전파) - поширювати; розповсюджувати

播出 (파출) - випускати в ефір або випускати (програму)

播音 (파음) - звукова трансляція

播映 (파영) - телевізійна трансляція

播撒 (파살) - широко розкидати

Словник кансі (康熙字典 том 499):

「播，散也，布也。」

"播 означає розкидати або поширювати".

У сільськогосподарській літературі періодів Чжоу та Хань 播 символізував гармонію між людською працею та сезонним порядком - сівба у відповідний час забезпечувала благословення Неба.

Книга од (詩經 - 小雅 - 信南山):

「播厥百穀。」

"Він сіє всі свої сто зерен" - найдавніше засвідчене сільськогосподарське значення 播.

У конфуціанській етиці 播德於民 ("сіяти доброчесність серед людей") передає моральний вплив правителя, що випромінюється назовні, подібно до посіву доброго насіння.

Коментар Цзо (左傳 - 昭公二十年):

「播其德於四方。」

"Він поширив свою чесноту на чотири чверті" - переносне вживання, "поширювати чесноту".

Хань Фейцзи (韓非子 - 顯學篇):

「播言以亂法。」

"Він розкидався словами, щоб заплутати закон" - 播 тут означає "поширювати чутки або мову".

У сучасних китайській та корейській мовах 播 зберігає як аграрний, так і технологічний сенс - від засіву полів до трансляції хвиль - втілюючи стійку метафору поширення життя або знань.

Від стародавніх сільськогосподарських угідь до сучасних ефірів 播 став уособленням універсального людського акту поширення - м'якого, але потужного жесту поширення життя, істини чи голосу назовні, у світ.