擦

Фоно-семантична сполука:

手 (рука) - семантичний елемент (ручна дія)

察 (оглядати, досліджувати) - фонетичний елемент, що утворює звук "cā / 찰"

Історичний розвиток:

擦 не з'являється в Шовень цзєцзи (說文解字) або Гуаньюнь (廣韻).

Значення ієрогліфа з'явилося наприкінці династії Тан, що робить його порівняно пізнім ханьським ієрогліфом.

До того, як 擦 став загальновживаним, значення "витирати / терти" в основному виражалося за допомогою 拭 - витирати, чистити.

Починаючи з пізнього Тан, 擦 поступово витісняє 拭 у розмовному, а згодом і в стандартному вжитку, особливо в народній китайській мові.

Основні значення:

- терти; скребти; витирати

- полірувати тертям

- пастися; злегка торкатися

- (розширене) промахуватися; проходити повз

마찰 (摩擦) - тертя

찰거 (擦去) - витирати

찰상 (擦傷) - садно, подряпина

찰신 (擦身) - пройти повз когось

찰탁 (擦濯) - мити і терти (літературне)

擦 виражає фрикційний контакт, спричинений навмисним рухом руки.

Споріднені ієрогліфи:

察 - перевіряти (фонетичне джерело)

拭 - витирати (попередній еквівалент)

摩 - терти, розтирати (абстрактне розширення)

揩 - витирати (часто ганчіркою)

磨 - шліфувати, полірувати

Оскільки 擦 є пізньотанським нововведенням, він не з'являється в текстах:

- Аналектів (論語)

- Доциньської класики

- Літературі ранньої Хань

Замість цього використовуються класичні ієрогліфи:

拭 (витирати)

摩 (натирати, розтирати)

揩 (витирати)

Це робить 擦 гарним прикладом того, як пізніші китайці розробили нові ієрогліфи для заміни старих класичних ієрогліфів для повсякденних дій.