摩

Фоносемантична сполука, що поєднує:

麻 (삼 마) - фонетичний елемент, що передає звук má / ma.

手 (손 수) - семантичний компонент, що представляє рух руки, яка розтирає або масажує.

Таким чином, композиція буквально означає "рука, що розтирає конопляні волокна", відображаючи традиційний акт розм'якшення стебел конопель тертям перед ткацтвом.

Цей практичний образ дав початок ширшому значенню тертя, шліфування, полірування чи облагороджування.

마찰 (摩擦) - тертя; натирання

마모 (磨耗 / 摩耗) - зношування; ерозія

마도 (摩滅) - зношуватися; вицвітати

마음 (摩音) - стара сполука для тонального або звукового тертя (рідко)

연마 (硏磨 / 研摩) - полірувати; обробляти; вишуканість

摩 часто поєднується з 磨 (шліфувати) - обидва слова мають схожі образи тертя та вдосконалення, але 摩 підкреслює ручний або м'який контакт, тоді як 磨 передбачає абразивне шліфування.

Поняття 摩 символізує дисципліну через багаторазове вдосконалення - поступове згладжування шорсткостей.

З'являється в буддійських і конфуціанських текстах зі значенням "морального шліфування":

摩頂放踵 (마정방종) - "служити з голови до п'ят", описуючи повну відданість Дхармі або своєму правителю.

У цьому сенсі 摩 виходить за межі фізичного тертя, щоб виразити віддану наполегливість і духовне вдосконалення через постійні зусилля.