寡

Піктофонетично-ідеографічна сполука, що аналізується в різних традиціях наступним чином:

① Рання бронзова форма (金文):

Найдавніші написи показують композицію з:

宀 (будинок / дах) та фігури, схожої на 見 (бачити) під нею.

Ця композиція, ймовірно, зображувала людину, яка дивиться назовні або тужить у будинку, символізуючи самотність або втрату.

Отже, найдавніше значення 寡 - "той, хто залишився сам удома", особливо вдова, яка оплакує свого померлого чоловіка.

Шіракава Шізука (白川靜) тлумачить давню форму як таку, що зображає

"жінку, яка плаче в залі предків, дивлячись на свого померлого чоловіка".

підкреслюючи ритуальне та емоційне походження слова.

② Шовень цзєцзи (說文解字) - аналіз Сюй Шена:

「寡，少也。从宀，で聲。」

"寡 означає мало. Складається з 宀 ("дах") та で ("ділити") як фонетичне".

Однак, як зазначають сучасні епіграфісти, це пояснення є анахронічним і базується на пізнішій формі малої печатки, яка стилізувала оригінальний компонент 見 в 頁 + 分.

Таким чином, висновок Сюй Шеня, ймовірно, відображає графічну реінтерпретацію, а не справжнє зображувальне походження.

③ Альтернативна гіпотеза (Хуан Декуан, 黃德寬):

宀 (дім) слугує семантичним елементом, тоді як 顧 (озиратися) виступає фонетичним - мається на увазі "той, хто озирається на дім", що знову ж таки підсилює ідею про людину, яка втратила близьких або самотню людину.

寡婦 (과부) - вдова

寡人 (과인) - "самотній", скромний термін, яким правитель називає себе (досл. "я, той, хто має мало чеснот")

多寡 (다과) - більш-менш; кількість; ступінь

寡言 (과언) - стримана мова, небагатослівність

寡情 (과정) - позбавлений почуття або прихильності

寡欲 (과욕) - помірність бажань; аскетична стриманість

寡信 (과신) - недовірливий; позбавлений віри

寡見 (과견) - неглибоке розуміння; обмежений досвід

寡聞 (과문) - мало вивчив; "мої знання мізерні" (скромний вислів)

У класичній китайській та літературній корейській мовах 寡 часто використовувався для скромного самозвернення - як знак смирення перед іншими.

「寡人之德不善。」 (Мен-цзи, 孟子)

"Чеснота самотнього (правителя) не є доброю" - цар, який скромно називає себе 寡人, "я, позбавлений чесноти".

У конфуціанській моралі "寡" часто означав смиренність і самообмеження.

Доброчесний правитель називає себе "寡人", щоб показати скромність, маючи на увазі, що він "має мало чеснот (寡德)".

Це риторичне самоусунення стало ознакою класичного китайського політичного етикету.

Тим часом, у соціальній та сімейній етиці 寡婦 (вдова) несла в собі і жалість, і гідність - жінка, яка залишилася вірною своєму померлому чоловікові.

Тому 節婦 (цнотлива жінка) і 寡婦 часто оспівувалися в конфуціанській літературі як зразки чесноти.

У буддистському та даоському вжитку 寡欲 (поміркованість бажань) та 寡言 (стриманість у мові) відображають ідеал неприв'язаності та простоти - внутрішній спокій мудреця.

「聖人寡欲，故心靜而德全。」

"У мудреця мало бажань, тому його розум спокійний, а чеснота досконала".

Семантичний розвиток:

Від буквального значення "овдовілий, позбавлений, самотній", значення слова розширилося до метафоричного - "нестача":

Нестача кількості або якості - "нечисленний, мізерний".

Нестача чеснот або влади - використовується монархами в самопринижувальних промовах.

Нестача емоцій або прихильності - "холодний", "стриманий", "без пристрасті".

Отже, 寡 виражає як кількісну малість, так і емоційну стриманість або усамітнення.

Він протиставляється 多 (багато) та іноді 少 (мало, але нейтрально);

Якщо 少 означає юнацьку малість, то 寡 вказує на зрілу нестачу або брак.

У всіх контекстах 寡 виражає відсутність через гідність - тихе благородство того, хто має мало, але залишається непохитним і цілісним.

Лінгвістичні та сучасні примітки:

Читання 과 (gwa) залишається стандартним у корейській мові, хоча значення "вдова" збереглося переважно в 과부 (寡婦).

과인 (寡人) залишається історичним або літературним терміном для позначення "монарха".

У науковій і технічній лексиці 寡 з'являється в перекладах грецького префікса оліго- (мало):

寡糖類 (과당류, олігосахариди)

寡核苷酸 (олігонуклеотид)

Незважаючи на формальний відтінок, ці сучасні вживання зберігають основне значення "небагато, малий, обмежений".

𠆣 (⿱一人) - архаїчний спрощений дериват, що підкреслює "одна людина наодинці".