塞

Структура ієрогліфа розвинулася з давньої форми 𡫳, яка поєднувала:

宀 (радикал даху) - на позначення будівлі або закритого простору;

工 (ремесло, споруда) та 廾 (руки), що вказує на акт заповнення або будівництва всередині житла.

Пізніше до них додали 土 (земля), що підкреслює значення "засипати землею, закрити отвір".

Таким чином, 塞 спочатку зображував житло або прохід, який заповнювався або перекривався, що давало значення "блокувати", "закривати" або "укріплювати".

Фоносемантична структура: семантичний компонент 土 (земля) + фонетичний компонент 𡫳, обидва тісно пов'язані за значенням і звучанням.

У Шовень цзєцзи《說文解字》 Сюй Шень висвітлив 塞 як перешкоджати (隔) і 𡫳 як заповнювати (窒); пізніші вчені, такі як Дуань Юкай (段玉裁), розрізняли їх як окремі, але історично взаємозамінні.

堵塞 (dǔsè) - блокувати; затор

塞車 (sāichē) - затор

邊塞 (biānsài) - прикордонна фортеця

塞外 (sàiwài) - за кордоном

要塞 (yàosài) - фортеця; твердиня

塞 - поліфонічний ієрогліф з двома основними значеннями, що несуть різні сенси:

sāi (색) - "перекривати", "заповнювати", "затикати", "перешкоджати".

sài (새) - "кордон", "прикордонна фортеця", "стратегічний перевал".

sè - рідкісний; зустрічається в кількох фіксованих ідіомах.

Так, той самий ієрогліф може стосуватися як фізичної перешкоди ("закрити отвір"), так і стратегічної прикордонної зони ("прикордонна оборона", "місто-фортеця").