塡

Фоносемантична сполука, що складається з:

土 - семантичний компонент, що означає "земля; ґрунт";

眞 (真) - фонетичний компонент, що позначає звук (전 / tián).

Ієрогліф спочатку означало заповнення порожнини або проміжку землею.

Семантичний розвиток:

- засипати яму землею;

- заповнювати або набивати щось;

- постачати або заповнювати щось, чого бракує.

У сучасній корейській мові спрощений варіант 填 часто використовується як взаємозамінний.

충전 (充塡) - наповнення; зарядка (наприклад, зарядка акумулятора)

보전 (補塡) - компенсація; поповнення

매전 (埋塡) - засипання землею; рекультивація

Споріднені ієрогліфи:

補 - доповнювати

埋 - ховати; засипати землею

充 - заповнювати; постачати

Ці ієрогліфи стосуються заповнення, доповнення або покриття прогалин.

塡 є старішою традиційною формою, в той час як 填 стала більш поширеною формою в сучасній китайській та японській мовах.