亟

Структура 亟 інтерпретується по-різному у різних філологічних традиціях.

У стандартній класифікації він аналізується як складна ідеограма:

二 (두 이) - означає подвійність або повторення ("двічі, знову").

人 (사람 인) - позначає людину або людську дію.

叹 (또 우) - іноді вважається фонетичним, що дає звук jí / geuk.

Таким чином, 亟 виражає ідею повторюваної або термінової дії людини, "робити щось знову і знову" або "діяти швидко".

У Шовень цзєцзи (說文解字) Сюй Шен визначає:

「亟，疾也。从二从人从叹。」

"亟 означає швидкий або терміновий; складається з 二, 人 та 叹".

Пізніше форма була спрощена в деяких регіональних писемностях, а центральний компонент у популярному вжитку пишеться як 了.

亟 (극) - терміновий; частий; повторюваний

亟來 (극래) - приходити часто

亟請 (극청) - неодноразово закликати; наполегливо просити

亟欲 (극욕) - палко бажати

亟發 (극발) - виникати раптово або неодноразово

亟作 (극작) - діяти часто; робити безперервно

亟至 (극지) - швидко прибувати

亟言 (극언) - говорити неодноразово

У класичній китайській мові 亟 чергувався між прислівниковим значенням "часто, неодноразово" і прикметниковим значенням "терміново".

Наприклад, у "Цзо чжуань" (左傳-成公十年):

「晉侯亟使荀首如秦。」

"Герцог Цзінь неодноразово відправляв Сюнь Шоу до Цінь".

Таким чином, 亟 функціонує подібно до прислівника "часто", підкреслюючи повторення або наполегливість.

У стародавній каліграфії та печатках 亟 з'являється як компактна і симетрична структура, візуально чітка, але етимологічно пов'язана з 極 (극, "крайній"), який додає 木 ("дерево") на вершині 亟, щоб передати "крайню точку, полюс, кульмінацію".

Звідси:

亟 - нагальність, повторення, прагнення

極 - кульмінація, крайня межа, досконалість

Словник Кансі (康熙字典) дає кілька тлумачень:

「亟，數也，疾也，急也。」

"亟 означає частий, швидкий і терміновий".

Через свою складну та архаїчну форму 亟 рідко використовується в сучасній китайській або корейській мовах поза класичними цитатами або як іменний ієрогліф (인명용 한자), що символізує "серйозність" або "старанність".

У деяких сучасних китайських шрифтах середній компонент 丂 пишеться як 了, утворюючи спрощений варіант.

亟 - давній ієрогліф, що поєднує в собі ідеї терміновості, повторення та дії.

Спочатку зображуючи повторювані людські зусилля або швидкий рух, він згодом почав виражати як "часто", так і "швидко".

Хоча сьогодні він рідко вживається, він зберігся у сполученнях, класичній літературі та як фонетична основа 極 (극, крайній), позначаючи семантичну еволюцію від нагальних зусиль до кінцевої точки.