于

Піктографічний / запозичений ієрогліф.

У написах на ворожильних кістках 于 спочатку означав «можливо, зігнутий предмет або інструмент».

Деякі вчені пов'язують його з рухом або розширенням. Однак його первісне конкретне значення було втрачено, і він став широко використовуватися як фонетичний запозичений ієрогліф для граматичних функцій.

До династії Чжоу 于 використовувався головним чином як «частка, подібна до прийменника».

Вживається переважно в літературних китайсько-корейських словосполученнях:

급우 (及友) — однокласник (старе вживання)

우연 (偶然) — збіг (не те саме, що 于, але має однакову вимову)

于 є однією з основних частинок класичної китайської граматики.

Вона функціонує подібно до англійських «in / at / to / from / than».

Оскільки класична китайська мова є дуже компактною, 于 має кілька відносних значень.

На відміну від семантичних ієрогліфів, 于:

- не позначає конкретний об'єкт;

- позначає граматичне відношення.

Це структурний символ, необхідний для розуміння класичних текстів.

Функціонує подібно до ієрогліфа 於, слугуючи прийменником або часткою в класичній китайській мові.

У використанні 于 і 於 часто взаємозамінні, обидва виражають такі відношення, як "в", "на", "до", "від" або "ніж", залежно від контексту.

Хоча 于 має й інші історичні значення, зараз його можна побачити переважно в літературній або офіційній мові, особливо в класичних текстах або усталених фразах.

Приклади:

生于忧患 — «Народитися в скруті»

于心不忍 — «Не можу змиритися з цим»

终于成功 — «Нарешті досягти успіху»