農

У його структурі поєднуються 曲 (gok, "зігнутий, вигнутий") і 辰 (jin, первісно піктограма інструменту). Однак, в ієрогліфі у написах на ворожильних кістках (甲骨文 jiǎgǔwén) верхня частина писалася як 林 (rim, "ліс").

Інші ранні форми показують верхню частину як траву або дерева, що ростуть на землі, тоді як у нижній частині іноді використовували 辱 (yok, "приниження"), варіант, що показує, як 辰 тримають рукою. Традиційно 辰 інтерпретувалося як мушля, що давало підстави для пояснення "використання великої мушлі як сільськогосподарського знаряддя для обробітку полів".

Однак нещодавні дослідження написів на ворожильних кістках свідчать про те, що 辰 за походженням ближче до форми мотики або сапи, тож значення "землеробство", найімовірніше, виникло через "обробку полів інструментами", а не через будь-який зв'язок з мушлями.

У бронзових написах (金文 jinwen) іноді додавали компонент 田 (поле) зверху, щоб підсилити значення, а дерева або рослини з боків стилізували під руки (подібно до верхньої частини 學). Пізніше 田 зазнало подальших змін і скам'яніло у формі 囟.

До часу письма печатки (篆書 zhuànshū) чергувалися такі форми, як 䢉 (структура з 臼 над 囟 над 辰) і більш спотворені версії 農, поки в офіційному письмо (隸書 lìshū) і стандартному письмі (隸書 lìshū) ієрогліф не набув своєї сучасної форми.

Досі дуже поширений у повсякденній мові та урядовій/промисловій лексиці (농업, 농민).

Часто протиставляється 공업 (工業, промисловість).

Поширені сполуки:

농사 (農事) - фермерство, сільськогосподарська робота;

농민 (農民) - фермер, селянин;

농업 (農業) - сільське господарство;

농촌 (農村) - фермерське село, сільська місцевість;

농장 (農場) - ферма;