犧

Означає жертовну тварину, яку приносять у жертву Небу або духам, а отже, самопожертву або посвяту, зроблену з благоговіння чи відданості. Втілює як релігійний ритуал, так і моральну самопожертву.

Складна ідеограма, історично пов'язана з 牛 (소 우, "віл") та 羲 (복희씨 희, "фусі"), хоча філологічно 羲 зараз вважається похідним від 犧, а не навпаки.

牛 (우) - бик, центральна тварина стародавніх жертовних обрядів, що символізує чистоту і покірність.

羲 - спочатку зображував божественну або ритуальну фігуру; пізніше персоніфікувався як культурний герой Фусі (伏羲).

Таким чином, 犧 буквально означає "священний бик", чиста тварина, яку в урочистих обрядах приносили в жертву Небу (天) і предкам.

犧牲 (희생) - приносити в жертву; жертовна жертва

犧牛 (희우) - жертовний бик

犧命 (희명) - віддати життя за праведність; померти в служінні

犧祭 (희제) - обряд жертвоприношення

犧牲精神 (희생정신) - дух самопожертви

犧牲品 (희생품) - підношення; щось принесене в жертву заради справи

犧牲者 (희생자) - жертва; той, хто віддає або втрачає життя

У давньокитайській ритуальній культурі 犧 означало бездоганного вола, якого використовували у поклонінні Небу (祭天) або в ритуалах предків (祭祖). Бик мав бути чистим - без плями, шраму чи дефекту - символізуючи бездоганну відданість.

「用犧牲以報天。」

"Принесіть жертовного вола, щоб віддячити Небесам" - Книга обрядів (禮記).

Акт 犧 був не просто жертвоприношенням життя, а актом морального очищення - поверненням найціннішого до джерела всього живого.

З часом 犧 метафорично поширилося на будь-яку форму самопожертви - віддавати своє життя, комфорт чи бажання заради обов'язку, любові чи істини.

「義之所至，雖死不避，故曰犧牲。」

"Туди, куди веде праведність, людина не цурається навіть смерті - тому це називається жертвою".

У конфуціанській етиці 犧 уособлює найвищу чесноту 義 (праведність) - віддати себе заради вищого морального порядку.

У буддійських і християнських перекладах у Східній Азії 犧 також стало обраним ієрогліфом для вираження концепції священної жертви - співчутливої віддачі себе заради звільнення інших.

Віл (牛), смиренний і терплячий, уособлює людське служіння Небу і Землі; через 犧 це служіння стає священним.

Таким чином, 犧 виходить за межі ритуального жертвоприношення і означає ідеал благородної самопожертви - чи то в поклонінні, чи то в обов'язку, чи то в співчутті.

無私之犧，乃真德之華。

"Жертва без егоїзму - це розквіт справжньої чесноти".

Таким чином, 犧 поєднує сфери релігії, моралі та людяності:

чисте жертвоприношення, моральний вчинок і найвищий вияв відданості.